Навчальна дисципліна «Ресурсоефективне та чисте виробництво» посідає важливе місце у підготовці фахівців ступеня бакалавра за освітньою програмою «Ресурсоефективне та чисте виробництво», адже  наразі, успадкувавши організаційно-правові механізми планової економіки, підприємства України мають низку вад, у тому числі і низький рівень свідомості співробітників. Тому, одним із завдань ОПП є підготовка фахівців для подолання застарілого психологічного підходу до вирішення організаційних, технічних та технологічних питань. Подальший сталий розвиток можливий тільки за умов раціоналізації природокористування та ефективних механізмів охорони навколишнього середовища з метою оптимізації взаємодії суспільства і довкілля. Особливе значення набуває активізація застосування економічних методів запобігання та ліквідації забруднення і шкоди природному середовищу. Навчальна дисципліна «Ресурсоефективне та чисте виробництво» щільно пов’язана із такими дисциплінами як «Основи екології», «Екологічні проблеми сучасності», та іншими дисциплінами.

Метою  навчальної дисципліни  є формування у студентів необхідної бази знань з теоретичних і практичних питань впровадження ресурсоефективного та більш чистого виробництва на підприємствах; розробка методів вдосконалення виробничих процесів, ілюстрація ефективності запропонованих методів, навчання та консультування персоналу підприємства, підвищення свідомості щодо необхідності постійного удосконалення діяльності підприємства на основі використання методики ресурсоефективного та більш чистого виробництва.

Основні завдання навчальної дисципліни полягають у:

  • формуванні світоглядних знань про основні тенденції розвитку ефективного використання природних ресурсів, а саме: сировинних, енергетичних та водних ресурсів;
  • аналізі сучасних методів мінімізації відходів та викидів, в тому числі у воду, повітря або в ґрунт;
  • наданні інформації щодо впровадження методики належного ведення господарства (або експлуатації обладнання), заміни матеріалів у виробничих процесах, покращення контролю виробничих процесів;
  • оцінці рівнів шкідливого впливу на них техногенних навантажень;
  • вихованні почуття відповідальності за забруднення природного середовища, стан довкілля, свідомості щодо необхідності дотримання природоохоронного законодавства;
  • розвитку системи інтелектуальних та практичних умінь і навичок, стосовно оцінювання рівня ресурсоефективності на підприємствах.